В Радехівській ДПІ ГУ ДПС у Львівській області створено «гарячу лінію» щодо одноразового декларування активів фізичними особами та застосування РРО чи ПРРО платників податків
В Радехівській ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області нещодавно проведено «гарячу лінію» щодо одноразового декларування активів фізичними особами та застосування РРО чи ПРРО платниками податків.
На запитання платників відповідала начальник Радехівської ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області Руслана Мулявка.
Надаємо відповіді на запитання, з якими звертались платники.
Запитання: Чи скасували для фізичних осіб підприємців необхідність застосування РРО на період дії воєнного стану?
Відповідь: Відповідно до діючого законодавства суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зобов’язані їх проводити на повну суму покупки (надання послуги) через реєстратори розрахункових операцій. Не зобов’язані застосовувати РРО суб’єкти господарювання, які отримають кошти виключно на поточний рахунок за реквізитами (IBAN) та платники єдиного податку 1 групи.
Запитання: Яка послідовність дій має бути здійснена суб’єктом господарювання для реєстрації ПРРО?
Відповідь: Реєстрація програмного РРО здійснюється на підставі заяви про реєстрацію ПРРО за формою № 1-ПРРО. Така заява подається в електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет або засобами телекомунікацій.
Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій, має перебувати на обліку в податковій службі. Також на обліку має перебувати господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.
Крім того, якщо є наймана особа-касир, то суб’єкт господарювання повідомляє про сертифікати електронних підписів або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та завантаження програмного забезпечення такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Запитання: Чи проводяться в період воєнного стану фактичні перевірки?
Відповідь: В умовах дії воєнного стану в Україні, податкові органи здійснюють державний контроль за діяльністю суб’єктів господарювання сфери торгівлі, ресторанного господарства та послуг шляхом проведення фактичних перевірок. Однією з підстав проведення фактичних перевірок є звернення платників податків та громадян.
податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Запитання: Чи працює програмний РРО, якщо немає інтернету?
Відповідь: Законодавець дозволив на період дії воєнного стану проводити розрахункові операції на ПРРО в режимі офлайн понад строки, що визначені у статті 5 Закону про РРО. У разі тимчасової відсутності мережі «інтернет» платники податків можуть використовувати фіскальні номери з діапазону, сформованого сервером ДПС.
Запитання: Що робити, якщо ПРРО не дає змоги закрити зміну?
Відповідь: Якщо по завершенні робочого дня ПРРО не дає можливості закрити зміну, слід встановити вид несправності, що стався. Можливі два варіанти поломки.
Якщо вийшло з ладу програмне забезпечення, потрібно оновити його версію. Після цього повторити процедуру закриття зміни.
Коли ж причина у несправності пристрою, слід подати Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО. Після відновлення роботи пристрою потрібно подати Заяву про реєстрацію програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО. У Заяві має бути позначка про відновлення роботи.
Питання: Яка інформація відображається в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації?
Відповідь: Одноразова (спеціальна) добровільна декларація – це декларація, в якій відображається, зокрема така інформація:
відомості про декларанта (прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків або у визначених ПКУ випадках – серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України);
відомості про об’єкти декларування, в обсязі, достатньому для ідентифікації кожного з них;
самостійно визначена декларантом у національній валюті база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
ставка та сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування;
До одноразової (спеціальної) добровільної декларації декларант зобов’язаний додати копії документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування.
В одноразовій (спеціальній) добровільній декларації не зазначається інформація про джерела одержання (набуття) декларантом об’єктів декларування. Контролюючому органу забороняється вимагати додаткові документи, крім передбачених підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ.
