Історична довідка

В 2016 році селище Лопатин відзначало 650 річницю першої згадки про Лопатин

Лопатин - селище міського типу у Радехівському районі, яке розташоване поруч з перехрестям автомобільних трас Буськ-Берестечко і Радехів-Броди.

Селище розташоване в рівнинній місцевості над річкою Острівкою, притокою Стиру (Дніпро-Прип’ятська система), середлісів, боліт і торфовищ Малого Полісся.

Перша згадка про населений пункт датується 1366 роком, який тоді входив до Белзького князівства як волосний центр. За свою не коротку історію в різний час Лопатин був як центром волості, так і звичайним селом, а з часу встановлення радянської влади на Західній Україні і до 1962 року був райцентром. Сьогодні ж Лопатин є звичайним селищем, яких є достатньо багато на теренах Львівщини. Проте має він одну видатну архітектурну пам"ятку - Костел Непорочного зачаття Діви Марії.

Відомо, що перший костел у Лопатині було зведено ще у далекому 1414 році, коли за ці землі точилася боротьба між Польщею і Литвою. Храм був дерев"яний, а побудував його польський мазовецький князь Земовит. Тоді ж тут було створено католицьку парафію, що стало поштовхом до поширення католицизму по всіх околицях. Звісно ж, що до наших днів той костел не дійшов, проте дійшов його наступник, який було зведено у 1772 році на кошти Адама Хлоневського. Своїми рисами храм дуже нагадує святині в Берездівцях і Годовиці. Це й не дивно, адже їх усіх було збудовано за проектами видатного архітектора Бернарда Меретина. Освячено костел було у 1828 році. Внутрішнє оздоблення храму прикрасили фрески Станіслава Строїнського, які було відновлено у 1936 році. В радянські часи костел було закрито, а 1990-х роках святиню знову повернули римо-католикам. Свого часу костел був відомим завдяки чудотворній іконі Матері Божої Лопатинської, яку було вивезено до Польщі у 1944 році.

На тутешньому цвинтарі зберігся пам’ятник на могилі генерала Юзефа Дверницького. Він цікавий зразок цвинтарної скульптури, авторство приписують Павлові Ейтелю, відомому завдяки численним надгробкам на Личаківському кладовищі у Львові.

У період раннього феодалізму сучасна територія селища була вже постійним місцем проживання людей. Про це свідчать залишки давнього укріплення Замчиська, що знаходиться на відстані півтора кілометра на захід від теперішнього центру Лопатина. Земляні вали, якими було оточене укріплення, руїни мурів, а також саме розташування — серед непрохідних боліт і дрімучих лісів, які тоді його оточували,— вказують на те, що Замчисько було доброю схованкою для жителів під час нападів татар та інших завойовників. З поселенням Лопатином воно з’єднувалося підземним ходом, який, частково завалений, зберігся досі.