Біологічні препарати на посівах сої
Біологічний метод захисту рослин у сільському господарстві є складовою частиною інтегрованої системи захисту сільськогосподарських культур і елементом технолоій вирощування екологічно чистої продукції. В окремих випадках він є альтернативою хімічним засобам. Базується він на застосуванні мікроорганізсів чи продуктів їх життєдіяльності,ентомофагів і використанні природної ентомофауни для зменшення негативного впливу мінеральних добри . Правильне застосування природних компонентів дозволяє значно скоротити, а в деяких випадках повністю відмовитися від застосування пестицидів.
Альтернативою застосуванню мінеральних добрив та пестицидів є впровадження в технологію вирощування зернобобових культур, а саме сої, яка сприяє нагромадженню азоту, поліпшенню структури й родючості грунту.
Найбільшу частку серед біологічних препаратів,внесених до «Переліку пестицидів і агрохімікатів,дозволених до використання в Україні» становлять такі:
біопрепарати для засвоювання, зв’язування та фіксації атмосферного азоту – 40;
для підвищення врожайності зареєстровано 33 біопрепарати;
для нормалізації мікрофлори та пришвидшення розкладання поживних решток, поліпшення розпушуваності, вологомісткості та повітряної проникності ґрунту, збільшення кількості корисної ґрунтової мікрофлори та зменшення шкідливих організмів – 7 комплексних біопрепаратів;
для захисту сої від шкідників додано 2 біопрепарати та 2 від хвороб.
Важливим елементом у технології вирощування сої є захист від бактеріальних і грибкових збудників хвороб та шкідників, які за сприятливих умов можуть спричинити втрати врожаю до 35%, знизити якісні та посівні показники насіння.
На сьогоднішній день сою уражує близько 120 збудників хвороб грибкової, бактеріальної та вірусної етіології. Найпоширенішими грибковими хворобами є кореневі, біла й сіра гнилі, аскохітоз, антракноз, у посушливі роки альтернаріоз і фузаріозне в’янення. Особливою шкідливістю відзначаються бактеріальні хвороби, які в останні роки набули значного поширення: сім’ядольний бактеріоз, кутаста бактеріальна плямистість, бактеріальне в’янення. Із вірусних – звичайна, зморшкувата й жовта мозаїки.
Біологічний препарат Фітолавін, р. к. (фітобактеріоміцин, 32 г/л, норма витрати – 1,5–3,0 л/т), а також препарати на основі живих біоагентів: неспорових бактерій роду Pseudomonas, спорових бактерій роду Bacillus, грибів – антагоністів роду Trichoderma за обробку насіння сої захищають рослини на початкових фазах розвитку від фузаріозів, бактеріозів, а також стимулюють утворення бульбочок, зміцнюють імунітет і підвищують ріст і розвиток кореневої системи рослин. Ці мікроорганізми можна застосовувати в сумішах з інокулянтами.
Упродовж вегетації для обмеження розвитку грибкових і бактеріальних хвороб сої застосовують біологічний препарат Фітоцид-Р із нормою витрати 0,5-1,5 л/га. Варто зазначити, що обробки біофунгіцидами слід проводити не менше як двічі впродовж вегетації. Першу – у фазу 2–3 трійчастих листки, другу – на початку бутонізації та цвітіння, а наступні (залежно від поширення та розвитку хвороб на посівах) через 12–14 днів.
Для обмеження шкідливості павутинних кліщів застосовують біопрепарат Мітігейт, в. р. (рослинний алкалоїд, 200 г/л) за норми витрати 0,25–0,3 л/га. Високу ефективність проти кліщів забезпечують обприскування рослин упродовж вегетації біопрепаратами на основі аверсиктинів (Актофіт, к. е; Актоверм, к. е). Для одержання стабільного ефекту цих препаратів обробки доцільно проводити за температури повітря вищої ніж +20 С.
Проти лускокрилих шкідників — акацієвої вогнівки, лучного метелика, совок застосовують комплекс біологічних засобів: обприскування посівів біологічним препаратом на основі Bacillus thuringiensis var. kurstaki та випуск яйцеїда – ентомофагу трихограми проти двох поколінь фітофагу. Для контролю чисельності бавовникової совки зареєстровано вірусний препарат Хеліковекс, к. с. (Helicoverpa armigera nucleopolyhedrovirus (HearNPV) ізолят BV-0003 вірус ядерного поліедрозу бавовникової совки, титр — 7,5 1012 поліедрів/л), за норми витрати 0,05-0,2л/га на 200-500л робочої рідини.
Застосування інокулянтів дозволило практично повністю виключити використання мінеральних азотних добрив у технологіях вирощування сої. Ефективність яких виражається в їх здатності фіксувати азот і стимулювати ріст та розвиток рослин, а також підвищувати стійкість до посухи, низьких і високих температур та інших стресів. При застосуванні цих препаратів значно підвищує їх біологічну дію додавання до робочої рідини речовин, що поліпшують здатність до прилипання: меляси, ОП-7, полівінілацетату (0,05%), біоприлипача Липосам, що є продуктом життєдіяльності мікроорганізмів – універсальним препаратом комплексної дії на основі біополімерів. Завдяки цим речовинам довше утримується робочий розчин біопрепаратів на поверхні оброблених рослин і зберігається їх патогенність. Звичайно патогенність біопрепаратів зберігається близько 10 днів після обробки, а з додаванням прилипачів – до 20 днів.
Ековітал – комплексний високоефективний поліфункціональний препарат на основі симбіотичних азотфіксуючих та фосфатмобілізуючих бактерій, нешкідливих для людини і тварин. Складається з комплементарних штамів азотфіксуючих ризобій (Rhizobium або Bradyrhizobium, або Sinorhizobium) і штаму фосфатмобілізуючних бактерій Bacillusmegaterium.
Ефективність препарату визначається здатністю бактерій, на основі яких він виготовлений, фіксувати азот атмосфери та мінералізувати органічні фосфорвмісні сполуки, покращувати мінеральне живлення рослин, забезпечувати їх біологічно активними речовинами (вітамінами, фітогормонами, амінокислотами, антибіотичними речовинами проти фітопатогенів та ін.). Збалансований за біосинтетичною активністю штамів та за спектром мікробних метаболітів, відзначається високою стабільністю, конкурентоспроможністю відносно аборигенних ризобій, є ефективним для перспективних районованих сортів та різних ґрунтів. Препарат сприяє формуванню потужного азотфіксувального апарату на коренях, інтенсифікації розвитку рослин, захисту їх від захворювань, підвищенню урожаю на 17-38% і якості рослинницької продукції. Сумісний з фунгіцидами, гербіцидами та інсектицидами.
Препарат призначений для передпосівної обробки насіння бобових культур (сої, гороху, люцерни, люпину, козлятника, лядвенця, буркуна, вики, кормових бобів, конюшини). Ековітал має післядію, яка проявляється у покращенні структурованості та екологічного стану ґрунтів за рахунок збагачення їх азотом, фосфором та іншими біогенними елементами, розвитку корисної ґрунтової мікрофлори.
Препарат сприяє стабілізації агроекосистем і підвищенню родючості ґрунтів. Ековітал відповідає санітарно-гігієнічним нормам, не викликає забруднення навколишнього середовища. Якість біопрепарату відповідає вимогам екологічної безпеки і органічного землеробства.
Спосіб застосування. Передпосівну обробку насіння бобових культур Ековіталом здійснюють напередодні або у день посіву. Насіння обприскують, перемішують і злегка підсушують на повітрі, уникаючи прямої дії сонячного проміння. Гектарна порція препарату становить 100-200 мл. Для обробки відповідної партії насіння вказану дозу препарату розводять водою кімнатної температури до загального об’єму 1,5-2,0 л. Насіння обробляють перемішуванням вручну або у машинах для протруювання, очищених від пестицидів. При виконанні правил застосування бактеріального добрива і технології вирощування бобових культур Ековітал сприяє збільшенню урожаю зерна на 10-20% при одночасному підвищенні білку у зерні. Препарат забезпечує отримання екологічно чистої продукції зі зменшеною собівартістю та може бути одним з елементів органічного землеробства.
ЕФЕКТ ВІД ЗАСТОСУВАННЯ ІНОКУЛЯНТУ «ЕКОВІТАЛ:
- Стимулює зростання бобових за рахунок поліпшення азотного і фосфорного живлення коренів рослин.
- Сприяє інтенсифікації розвитку рослини, стимулює зростання.
- Захищає рослини від хвороб і стресів.
- Підвищує врожайність бобових на 10-20%.
- Збільшує вміст білковини зернобобових культур.
Біологічний препарат «Ековітал» виготовляють у біолабораторії ДУ «Львівська обласна фітосанітарна лабораторія», яка розташована у с. Вузлове, Червоноградського району Львівської області.
Головний спеціаліст
-державний фітосанітарний інспектор Любов Ціж
