Методичні рекомендації щодо організації та забезпечення пожежної безпеки
ДЕРЖАВНА СЛУЖБА УКРАЇНИ З НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для органів місцевого самоврядування щодо організації та забезпечення пожежної безпеки на території об`єднаних територіальних громад
(друга редакція)
Розглянуто та схвалено на засіданні постійно діючої робочої групи з питань реформування Державної служби України з надзвичайних ситуацій та удосконалення нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту (протокол № 10 від 10 листопада 2017 року)
Розглянуто та схвалено на засіданні Вченої ради Інституту державного управління у сфері цивільного захисту (протокол № 7
від 28.11.2017)
Київ - 2017
Укладачі: |
|
Демчук В.В. |
директор Департаменту реагування на надзвичайні ситуації ДСНС України |
Єременко С.А. |
заступник начальника Інституту державного управління у сфері цивільного захисту (з навчальної та методичної роботи), кандидат технічних наук, доцент |
Пруський А.В. |
заступник начальника Інституту державного управління у сфері цивільного захисту (з науково-дослідної роботи), кандидат технічних наук, доцент |
Михайлов В.М. |
начальник науково-методичного центру мережі освітніх установ цивільного захисту Інституту державного управління у сфері цивільного захисту, кандидат наук з державного управління |
Яковчук В.В. |
головний спеціаліст відділу організації пожежно-рятувальних робіт Управління організації пожежно-рятувальних робіт, служби та підготовки підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Департамент реагування на надзвичайні ситуацій ДСНС України |
Волошко С.В. |
головний фахівець відділу організації пожежно-рятувальних робіт Управління організації пожежно-рятувальних робіт, служби та підготовки підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту Департамент реагування на надзвичайні ситуацій ДСНС України |
Рецензенти: |
|
Білошицький М.В. |
доцент кафедри профілактики пожеж та безпеки життєдіяльності населення Інституту державного управління у сфері цивільного захисту, кандидат хімічних наук, доцент, старший науковий співробітник |
Васильєв І.О. |
заступник начальника відділу методичного керівництва та організації навчання науково-методичного центру мережі освітніх установ цивільного захисту Інституту державного управління у сфері цивільного захисту, кандидат юридичних наук |
Юрченко В.О. |
завідувач кафедри організації управління у надзвичайних ситуаціях Інституту державного управління у сфері цивільного захисту, кандидат технічних наук, доцент |
За загальною редакцією Волянського Петра Борисовича - в.о. начальника Інституту державного управління у сфері цивільного захисту, доктора наук з державного управління, доцента, Заслуженого лікаря України |
І. ВСТУП
Методичні рекомендації для органів місцевого самоврядування щодо організації та забезпечення пожежної безпеки на території об’єднаних територіальних громад (далі — Рекомендації) розроблені в рамках реалізації Стратегії реформування системи Державної служби України з надзвичайних ситуацій, схваленої розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 р. № 61-р, а також реформування територіальної організації влади в Україні відповідно до Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р. № 333-р (далі — Концепція).
Законом України “Про місцеве самоврядування України” та статтею 19 Кодексу цивільного захисту України визначено повноваження органам місцевого самоврядування у сфері організації заходів цивільного захисту,
а саме - запобігання надзвичайним ситуаціям, захисту населення і територій
від природних та техногенних загроз, реагування на надзвичайні ситуації
та ліквідації їх наслідків.
На цей час понад 40 % усіх пожеж відбуваються у сільській місцевості, при цьому гинуть люди, завдаються значні збитки культурній спадщині, господарства несуть чималі втрати, а тому гостро стоїть питання організації гасіння пожеж у сільській місцевості, де існує велика кількість населених пунктів, час прибуття першого підрозділу в які перевищує максимально допустимі значення
(20 хвилин).
Реформування місцевого самоврядування та децентралізація влади передбачають передачу більших повноважень і ресурсів на рівень територіальних громад.
Так, Концепцією до основних повноважень органів місцевого самоврядування базового рівня (об'єднаних територіальних громад) віднесено забезпечення гасіння пожеж, що передбачає подальший розвиток існуючих та утворення нових пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення місцевої та добровільної пожежної охорони.
З метою надання методичної допомоги органам місцевого самоврядування в організації роботи щодо забезпечення пожежної безпеки на території громади Державною службою України з надзвичайних ситуацій розроблено Рекомендації, які включають в себе алгоритм утворення та організації діяльності місцевих пожежно-рятувальних підрозділів, зразки документів і примірне Положення про місцеву пожежну охорону, а також основні засади розвитку добровільного пожежного руху на території громад.
Рекомендації розроблено з урахуванням національного досвіду
з питань організації гасіння пожеж, а також досвіду Федеративної Республіки Німеччина, Республіки Польща, Республіки Австрія, Канади, Словацької Республіки, Сполучених Штатів Америки та Угорщини з цього питання.
Доопрацювання Рекомендацій проводилося за участю представників територіальних громад і територіальних органів ДСНС областей, де реалізуються пілотні проекти щодо організації заходів цивільного захисту населення, а також за підтримки представників Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH (Німеччина).
ІІ. АЛГОРИТМ
утворення місцевого пожежно-рятувального підрозділу
З метою підвищення рівня пожежної безпеки на території об'єднаних територіальних громад, а також своєчасного реагування на пожежі та надання допомоги у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у разі їх виникнення органами місцевого самоврядування утворюється місцева пожежна охорона.
Основними завданнями місцевої пожежної охорони є:
забезпечення пожежної безпеки;
запобігання виникненню пожеж та нещасних випадків під час пожеж;
гасіння пожеж, рятування населення, а також надання допомоги у ліквідації наслідків інших надзвичайних ситуацій.
Утворенню місцевої пожежної охорони повинні передувати:
а) аналіз пожеж, надзвичайних ситуацій та небезпечних подій, що виникали на відповідній території протягом останніх 5 років, а також стан реагування на них, визначення ризиків і небезпек;
б) визначення:
кількості необхідних пожежно-рятувальних підрозділів (частин) та потреби у будівництві (реконструкції, ремонті) пожежних депо (пристосованих приміщень);
типу і кількості пожежно- та аварійно-рятувальних автомобілів і оснащення;
кількості персоналу;
порядку проведення підготовки персоналу;
кількості спеціального одягу та спорядження для персоналу;
порядку чергування персоналу;
порядку оповіщення персоналу про виникнення пожеж, надзвичайних ситуацій та небезпечних подій;
порядку охорони будівель;
порядку оповіщення населення про виникнення пожеж, надзвичайних ситуацій та небезпечних подій;
порядку забезпечення страхування персоналу;
порядку обслуговування пожежних рукавів, апаратів захисту органів дихання та зору (за потреби), іншого обладнання та оснащення;
складання проекту кошторису для утримання місцевої пожежної охорони.
Аналіз пожеж, надзвичайних ситуацій та небезпечних подій, як правило, проводиться шляхом аналізу небезпек і ризиків, що притаманні (існують) на такій території, за наступними напрямками:
пожежі (аналіз виникнення пожеж у житловому секторі, на виробництві, транспорті, у природних екосистемах);
дорожньо-транспортні пригоди (наявність доріг міжнародного, державного, регіонального, обласного, районного та місцевого значення, середня кількість автотранспортних засобів з небезпечним вантажем, що слідують такими дорогами протягом року, наявність і кількість аварійно-небезпечних ділянок, аналіз аварійності та смертності на дорогах тощо);
виробнича сфера, у тому числі з наявністю вибухових, хімічних і радіоактивних речовин (наявність об'єктів, на яких обертаються, зберігаються або виготовляються небезпечні речовини та матеріали, зношеність устаткування та обладнання, наявність на об'єкті власних пожежно- та аварійно-рятувальних служб, можливі зони та наслідки ураження у разі виникнення аварійних та надзвичайних ситуацій тощо);
водні об’єкти (аналіз причин загибелі на воді та кількості таких випадків, наявні та необхідні засоби і оснащення для попередження та реагування на такі випадки);
природні явища (аналіз проходження повеней і паводків, виникнення буревіїв, снігових заметів, наявність і стан дамб та їх стійкість до природних небезпечних явищ, наявність технічних засобів для відкачування забрудненої води, розбирання завалів тощо).
За результатами проведеного аналізу утворювана місцева пожежна охорона повинна забезпечити надання допомоги населенню у разі виникнення пожеж, дорожньо-транспортних пригод, аварій на небезпечних підприємствах, на водних об’єктах, при небезпечних природних явищах, а також проводити інші невідкладні роботи за потребами громади.
Залежно від проведеного аналізу пожеж, надзвичайних ситуацій та небезпечних подій керівництвом громади визначається необхідна кількість пожежно-рятувальних підрозділів (частин) для забезпечення місцевої пожежної охорони (далі — місцеві пожежні команди (МПК)) та місця їх розташування з урахуванням забезпечення належного реагування протягом
20 хвилин з часу отримання повідомлення у найвіддаленішому від підрозділу місці на відповідній території, а також тип і кількість пожежно- та аварійно-рятувальних автомобілів і оснащення, що необхідні для належного реагування.
Під час визначення кількості МПК та місць їх розташування необхідно враховувати віддаленість населених пунктів один від одного, наявність доріг та перешкод на них (залізничні переїзди, водні перешкоди, наявність ділянок доріг, на яких пожежно-рятувальна техніка не зможе пересуватися через габаритні розміри або технічні характеристики тощо).
Довідково.
Час прямування до найвіддаленішого ймовірного місця виклику (τпрям) пожежно-рятувальними автомобілями залежить від відстані, умов прямування та визначається за формулою:
τпрям = L*60/Vруху, хв,
де: τпрям - час прямування до місця виклику, хв;
L - відстань від пожежного депо до місця виклику, км;
Vруху - середня швидкість руху пожежно-рятувальних автомобілів (приймається на дорогах з твердим покриттям — 45 км/год, на грунтових дорогах — 30 км/год, на складних ділянках з інтенсивним рухом — 25 км/год).
З метою створення умов для цілодобового несення служби персоналом МПК, розміщення пожежно-, аварійно-рятувальної техніки та обладнання, виділяється (будується) пожежне депо, яке обов'язково забезпечується засобами провідного та радіозв'язку з використанням відповідного частотного ресурсу та необхідним технічним обладнанням.
Місце розташування пожежного депо необхідно визначати
під час розроблення містобудівної документації, визначеної статтею 16 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”, з урахуванням вимог
ДБН 360-92 Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень, затвердженими наказом Держкоммістобудування від 17.04.1992
№ 44 (із змінами).
Пожежні депо, як правило, повинні бути розраховані не менше ніж на
2 виїзди для пожежно-рятувальних автомобілів, що перебувають в оперативному розрахунку та в резерві. У кожному окремому випадку зазначене питання вирішується індивідуально, враховуючи потреби у захисті населення і територій.
Під час проектування та будівництва пожежних депо рекомендується враховувати вимоги безпеки, що передбачені для приміщень державних пожежно-рятувальних підрозділів Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС, що забезпечить безпечні умови праці персоналу МПК, а також підготовку персоналу до виконання покладених завдань. При цьому можливе будівництво пожежних депо модульного типу, а також розміщення місцевої пожежної команди у приміщеннях Центрів безпеки громадян, що зменшить навантаження на відповідні бюджети.
Під час реконструкції або використанні пристосованих приміщень забезпечуються мінімальні умови для чергування.
Приміщення пожежного депо забезпечуються меблями, офісною технікою, канцелярським приладдям тощо відповідно до потреб підрозділу.
З урахуванням місцевих особливостей та наявності і стану протипожежного водопостачання на відповідній території органи місцевого самоврядування можуть прийняти рішення про придбання пожежно-рятувальних автомобілів з різним запасом вогнегасних речовин.
Так, автомобілі з запасом води до 1 тонни є більш маневреними, швидше прибувають до місця події та забезпечують гасіння пожежі на початковій стадії її розвитку.
Автомобілі з запасом води від 4 тонн витрачають більше часу на прибуття до місця події, але забезпечують більш тривале автономне гасіння без встановлення на вододжерело і тому такі автомобілі доцільно використовувати на територіях з обмеженими водними ресурсами.
Крім цього, залежно від ризиків і небезпек, притаманних для відповідної території, органами місцевого самоврядування може бути прийняте рішення про придбання окремого маневреного автомобіля для надання допомоги при дорожньо-транспортних пригодах і проведенні аварійно-рятувальних робіт. Такі автомобілі не мають запасу вогнегасних речовин, але оснащуються необхідним аварійно-рятувальним обладнанням.
Також можливе придбання пожежно-рятувального автомобіля як з пожежно-технічним, так і аварійно-рятувальним обладнанням.
Незалежно від типу автомобіля він повинен комплектуватися автомобільною та, як мінімум, двома переносними радіостанціями для забезпечення взаємоінформування учасників гасіння пожежі.
Пожежно-рятувальні автомобілі комплектуються необхідним спорядженням і оснащенням відповідно до потреб та визначених завдань і функцій для МПО.
Кількість персоналу місцевої пожежної охорони повинна забезпечувати виконання функцій із гасіння пожежі на початковому етапі її розвитку, а також проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.
Місцеву пожежну охорону рекомендується утворювати як самостійну юридичну особу. Для створення та введення в оперативний розрахунок пропонується наступна оптимальна схема організації:
ПРИМІРНА ПЕРВИННА СХЕМА
організації місцевої пожежної охорони
Начальник МПК |
Караул начальник караулу - 1; водій - 1; пожежний - 1. |
Караул начальник караулу - 1; водій - 1; пожежний - 1. |
Караул начальник караулу - 1; водій - 1; пожежний - 1. |
Караул начальник караулу - 1; водій - 1; пожежний - 1. |